- прогресуючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до прогресувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прогресуючий — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
дисолюція — ї, ж. 1) Розкладання, розчинення твердих тіл. 2) псих. Прогресуючий розлад психічної діяльності, що відбувається в послідовності, оберненій її виникненню в процесі онтогенезу … Український тлумачний словник
метасифіліс — у, ч., заст. Спинна сухотка і прогресуючий параліч, які є пізніми формами сифілісу центральної нервової системи … Український тлумачний словник
прогредієнтний — а, е. Який поступово підсилюється; прогресуючий, наростаючий … Український тлумачний словник